Холодні кроки й знов мовчання.
В глухій безодні твоїх снів,
Блукає страчене кохання,
Яке лягло у риму слів.
Ти пишеш вірші про небесне,
Святе, величне почуття,
Вона у відповідь сміється,
Дарує іншому життя.
І ось по місту ти несешся,
І кілометри крадуть ніч.
Не відчуваєш стукіт серця,
Лиш запитання: в чому річ?
Ти дарував їй все, що маєш:
Своє бурхливе почуття.
Тепер ти сни свої ховаєш
В чужих очах, де пустота.
В твоєму ліжку мята постіль,
З тобою інша, не вона.
І ти втопить самотність хочеш
В міцному келиху вина.
Холодні кроки й знов мовчання
З тобою інша, та не та,
Для кого всі твої страждання,
Для кого ночі і життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168065
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2010
автор: Левченко Оля В.