Во ім’я Отця, породжу сили подих,
Во ім’я Сина вірністю прокладу шлях,
А Дух Святий, я думаю, не буде проти,
Коли словами вколочу глибоко віри цвях.
Помолимось за Батьківщину разом,
Щоб вберегти традиції квітучий сад,
Тоді і гордість, й честь, кохання та відразу,
Кинемо в наповнений бажанням водоспад.
Боріться та поборете , класична фраза людства,
Юпітер теж це грекам часто говорив,
Та чи насправді слухали уважно всі пророцтва,
Коли покори пес, розлючений, слова топив.
Аж ось проміння Боже з неба виринає,
Стараються згасити та прикритись ним,
Але освятить дар цей хоч частину краю,
Упадуть кляті вороги додолу вже без сил.
І вознесуть пророків над усім майбутнім,
І на землі ще буде царювати істинне добро,
І подвиг людства не залишиться забутим,
Не вирвати сокирою слова написані пером.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167355
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: Ярослав Клочник