Чому так важко до купи скласти слова?
Не знаю, неначе це не моя голова.
У пам’яті зринають дивні сюжети,
А він сказав, що збирає монети.
Слова заплутались в лабіринті думок.
Не хочу, не буду, закину їх під замок.
Ці всі слова, неначе мурахи в моїй голові.
«Геть, геть! – кричу їм, - Усі!»
Я навіть заснути не можу без слів,
Вони – частина тих кольорових снів.
Та як же нам жити у світі без них?
Питаю я вас, я вас питаю усіх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166841
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2010
автор: dreamka