Знов потяг щемний, невідомий
І душу й серце полонить,
До тебе прагну знову, знову,
Щоб аж до дна тебе допить.
У глибині твоїх очей
Кружляють сизі голуби,
Крильми бють смуток, мов мечем,
І тане марево журби.
Русяве сонечко моє,
Шукай, знайди і обери
Мене, бо я обрав тебе…
Тебе, душа любов ятрить.
Я постелю із квітів ложе -
Духмяне марево святе.
Любов і всесвіт переможе
І в наших сонцях проросте.
Весняним приворотним зіллям
Я твою душу напою.
І стане сніг сріблясто-білий
Пухким і теплим у раю.
… Мякий, солодкий мед усмішки,
Вуста… і сонячні слова.
Ми підемо в любов і ніжність
І не прогнеться вже трава.
Я вірю в тебе, і щодня, щоночі
Я потребую твоїх ніжних слів,
Я хочу жити, лиш погляну в очі
…і танути від щирих почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166376
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: grey