Ти зрадив!

Ти  зрадив!  Морозні  сніги  душею  промчались  безжально  
Кохаю,  та  тільки  твоя  вже  не  стану,  все  марно.  
Вікно.  Зима  візерунки  малює  відверті.  
Та  ні,  не  цікаво  усе.  Бо  холод  проник  в  моє  серце.  
Твоя?  Ні,  ця  драма  залишила  світлі  надії,  
Жива?  Так,  жива,  хоча  вже  без  чистої  мрії.  
Тремтіння.  Вже  інієм  вкрились  повіки.  
Забуду  усе,  але  зрада  ...  залишиться  в  серці  навіки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165878
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2010
автор: Цикнева