Моє ніжне безсоння,
Зорі – пух лебединий.
Розчиняюсь і лину
У їх ниви безмежні.
Твоє ситцеве сонце
Заціловує серце,
Воно тане, сміється,
Знову необережне.
Забуваю залізо, -
Чи кайдани, чи лати,
Розкладаю валізи,
Щоб з тобою зостатись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165364
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: grey