НЕТОРКАЮЧИСЬ ЗЕМЛІ
Заховай загублені крила
Пам’ятаєш ,як воно,
не торкаючись землі жити?
Щось тут є протиприродного
Замовчувати, що ти плід Ікара -
його дитя первородне .
І нікому , ніколи не прохопитись
про болючі, палаючі рани.
Вибираючи завжди зло менше,
відрізуючи в собі найдорожче ,
бо пам’ятаєш ,як воно ,
не торкаючись землі жити!
А інколи не втримуєшся,
особливо вночі у тиші,
промовляєш забуті скандинавські закляття.
І… Не повертайся спиною до натовпу,
бо у когось знайдеться лезо,
щоб зайвий шматок відтяти
приміряючи до шаблону,
до стандарту обмежень ,
Щоб уже не кортіло нікому
не торкаючись землі жити!
8.08.2008.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164705
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: gala.vita