Тепер він не такий як всі,
як я куштує божевілля.
Гукаючи нічне таксі
впадає в транс...чи то в похмілля?
Його рятує абаван,
і від дощу,і від довіри.
Крокує цей байдужий пан,
в словах своїх вбиває міру.
Мене гукає він щодня,
він розуміє мої вади..
Скулить від болю,мов щеня
і більше не боїться правди.
А я його люблю за те,
що з ним лише буваю справжня..
Від слів його душа росте,
мій мозок загадками дражне..
Він просто не такий як всі,
смакуєм разом божевілля,
гукаємо нічне таксі,
а ще кохаєм...на дозвілля..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164626
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.01.2010
автор: Biryuza