Ми як осінні перехожі
Йдемо на зустріч вітру,
На сірий дощ думками схожі,
Одні на краю світу.
Лунає лемент невблаганний
В самотності імлистій —
Хрипить і стогне під ногами
Скорботно-жовкле листя.
Ясніє в сутінках тривожних,
Як погляди сплелися.
Зустрілись двоє подорожніх.
Ще мить…І розійшлися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162076
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2009
автор: Esperanzzza