Завмерли на вікнах вчорашні фотографії
А мені б трохи сьогоднішнього ранку
І взагалі добре щоб сьогодні падав сніг
Уявляєш, прокидатися і розуміти,
Що не знаєш який сьогодні день
Яким він буде
За щораз ранок такий різний
А зимою - й поготів
Ніхто ніколи не зможе передбачити
Тієї миті, якої він прийде до вас
Але сьодні як і вчора
Як і позавчора
Як і позапозавчора
Ранок зустрів мене
Своїм дзеркалом
Дзеркало трав’янистої папороті
І райських квітів
А мені б тільки подивитися у вікно
А там тільки непрозорий рай
Але ж я земна людина
Котра не вміє
Без звичних речей
Як от ліхтар і тротуар за вікном
Ну навіщо мені картинки раю
Коли у мене адське навчання
Коли у мене закінчилася кава
А у ванні намочені речі для прання
Який рай коли я маю бігти
Бо запізнююся на важливу зустріч
Я завжди думаю що вона важлива
Дзуськи
Який може бути рай
Мої очі традиційні зіниці
Я у голові маю два звичні яблучка
Хто замовив такого фотографа взимку?
Він ж бо кидається райськими знімками
Професійно спійманими митями
З ангелами
Що коли та папороть на віконному склі
То такі крила ангелів
Перемішані як поплавці у риб
Тоді я вирішую – годі бігу падінь
Лягаю на підлогу, скидаю зайвий одяг
Він бо завжди зайвий
І біжу стрімголов погдядом
На змімки фотографа
Який же талант у фото вмонтувати дзеркало
І я розгледжу там себе
Що це на моїм плечі
Хто це
Тільки сніговичок
Сумно
А тоді весело
Бо я людина у раю
Бо я маю тихий ранок
З цілим альбомом світлин
Бо я людина у раю
Чого мені потрібно
Щоб бути просто бути
Я ж бо маю талант просто існувати
Людиною
Гірко
А тоді щастя
Бо мій ангел на зиму
Стає сніговичком
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161876
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2009
автор: Рожевий Фламінг