Вона мріяла про букет з тюльпанів...
І очі їй вже закрива печаль.
Прекрасним, ніжним, сонячним серпанком
їй на обличчя вже схилився тихий жаль...
Розвіяв вітер їй волосся у повітрі,
забрав всю радість в неї у душі...
І залишив лиш гострий камінь,
шо різав серце у звабливій тишині.
Колись яскраві сині очі -
тепер погаслі, як свічки...
Як ясні зорі серед ночі...
Вже не засвітяться вони.
Листки з дерев повільно опадали...
неначе осінь влітку знов прийшла
А нещодавно так вона кохала!
Та вже у серці пустка ожила.
Колись пелюстками тюльпанів зацвітала -
тепер пов'яла серед бистрих нив.
Але букет довіку пам'ятала.
І все ще тихо мріяла про них.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161343
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2009
автор: тепла осінь