Туман очей не знав тепла весни.
Він був холодний, мов осіння мряка.
А дощ все плакав, плакав, плакав...
а очі бачили казкові сни.
Коли ж весна зігріє їх теплом?
Коли заповнить душу ніжним щемом?
Щоб очі зацвіли погожим небом,
Зігрілися під доленьки крилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161222
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2009
автор: Адель Станіславська