Щупальці ранку світ тягнуть із темряви.
Все перевірено серця детектором.
Крихітка впертості духу та крапелька певності...
Очі, що світяться відблиском долі і денності...
Серце прикрите хіба що долонями.
Жевріє світло між ребрами й скронями.
Та не сховатися і не втекти від обов’язку –
Брукову сірість побарвити кроками босими...
Час до майбутнього стелиться нервами –
Віра у спокій впадає в дух зернами.
Голос таланту в засаді у заздрості труйної...
Букви на серці виводяться ранами-рунами.
Твори заморені, та не впокорені.
Книга буття і душа вже розгорнуті...
Кров'ю палає світило, відсвічене вікнами...
Тінь заступає і стелиться попід повіками...
Адресс фото: bitva.stb.ua
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161005
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2009
автор: Оксана Рибась