Калейдоскопи
хожу навкруги
міняю очі, усмішку, повадки
я не приречена назавжди самоті,
хіба збрехати "в мене все впорядку",
хіба сказати тобі знову просто "ні".
а потім бити об підлогу посуд;
Хіба я заслуговую на мить, коли мені ти скажеш,
що ми разом?
Коли ти прошепочіш не біжи,
що ще існує в світі слово "щастя".
Я знаю вся провина лиш в мені,
та я не вірю більше у кохання
не вірю, я тікаю, я боюсь!
Я вже тону у всіх своїх ваганнях,
байдужості я більше не знесу
сьогодні я більш жорстка і жадана!
Калейдоскопи
сміху до схочу!
Я божевільна, мене не втримати!
Так, виплеснути б свою самоту!
Та твої очі, мої очі скляні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160991
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: arruinada