ГРОЗА.

В  старовинному  місті
Ми  гуляли  з  тобою,
Був  тоді  вечір  пізній,
Лилась  пісня  луною.
Вузькі  вулички  темні
Нас  до  себе  приймали.
Вечір  тихий  і  теплий.
Місто  вже  засинало.

Та  зненацька  іти
Дощ  шалений  почав
І  втекти  нікуди,
А  дощ  сил  набирав.
Осліпила  нам  очі
Блискавиця.  І  грім
Повалився  по  ночі.
Та  далеко  наш  дім.

Місто  наче  горить
У  вогні.  Вітер  рве,
А  природа  тремтить,
Все  завмерло  живе.
Тільки  ти,  мій  коханий,
Мене  ніжно  обняв,
Під  дощем,  як  в  тумані
Гаряче  цілував.

Цілував  мої  очі,
Плечі,  руки,  уста.
Це  гроза  серед  ночі
Нам  кохання  дала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160985
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: Алла Стасюк