Дощ змиває, що саме не знаю,
Твої спогади..мої..весну..
Ніч, закохану в теплі ранки.
День, закутаний у журбу.
Заколисану тінь будинків,
Що титанами поміж нас.
Чорноту безнадійних вчинків,
Дощ змиває...лікує час.
Час лікує - затятий майстер,
Реставратор розмитих снів.
Закружляє нас тихим вальсом,
В такт ласкаво-фальшивих слів.
Дощ змиває, що саме не знаю,
І від здогадів хоч втікай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160898
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: little black