… я тихо встав і пішов собі далі,
Йшов теж тихо, не хотілось нікуди звертати,
Я хтів просто дійти, туди де кінець,
Де світло і тінь одне, де тиша, де спокій…
Там немає слова кохаю, що головне.
Там немає відповідальності
За близьких твоєму серці.
І тому немає болі, важкої вбивчої болі!
Твердо я собі вирішив, йти прямо,
Не звертаючи уваги на добро і на зло.
Зробив серце кам’яним, непорушним.
Адже ніяк інакше бути не могло!
Світанок перестав радувати око.
І захід сонця помічати перестав.
Стало так спокійно, тихо… лише вітер,
Цей дивний вітер мені покою не давав!
Коли значення слова ніжність
Знайти в закутках своєї голови не зміг.
Вітер так дивно обдав моє обличчя,
І щось у грудях боляче кольнуло!
І спогадом обпекло мені душу,
Це було… було… і я пришвидшив крок,
Крок до краю, пустоти де забувають.
І я кричати вже не в змозі, луна йде з глибини.
І звідкись хлинули сльози,
І свій голос чути перестав.
Стало тихо, тільки сльози
Текли собі, текли…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160878
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2009
автор: lenin25468