самотня реальність

Ніч.  Рух  машин    в  холодному  тумані
Самотньо  споглядаю  я  це  у  вікні

Усі  кудись  прямують  ,поспішають
Живуть  у  суєті  ,але  так  і  не  знають

Чи  це  потрібно  їм  ,  тобі  й  мені    
Про  це  їх  мрії    ,сни  ,а  може  й  ні?

І  чи  на  них  у  цю  хвилинку  десь  чекають  ?!
Можливо,говорить  на  тему  цю  вони  бажання  мають

Аж  раптом  поворот  ,зустрічна  смуга  ,швидкість
Набридливі  думки  чимдуж  гайнули  в  безвість

Знову  шалений  рух  ,знов  ця  безмежна  пустота
Але  в  душі  чогось  не  вистачає  ,немов  би  там  діра  

Щось  там  всередині  свищить  ,шипить
Агов  ,ти  чуєш  ,зупинись  хоча  б  на  мить

Лишень  на  жалюгідну  мить
Солодкого  нектару  дай  душі  ,дай  їй  спочить

Аж  раптом  ,не  відомо  де  і  що  дзвенить  
Шум  ,гам  і  щось  нестерпно  так  болить

А  далі  все  спокійно  ,лиш  туман  дрижить
Ні  ,не  туман  –  це  дивний  білий  дим  казково  мерехтить

Як  дивно  ,де  ж  це  я  і  що  мені  робить  ?
Побачим  ...  й  очі  втупились  в  небесную  блакить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160713
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2009
автор: SaФаль