Радійте, Іроди - царі, -
Вертеп ще ваш не освятили
Та виросли сини малі
Й зростає з ними їхня Віра,
Вже непереливки крукам, -
Доволі браття, святкували
Хвала прийдешнім хазяям,
Що Україну розікрали
Та байстрючатам, що завжди
Лишень хотіли жерти й спати
І за невольницькі труди
Народ терплячий розпинати
А він все терпить, неборак
Хоч крекче вже та тре зубами
Під нагаями вовкулак
Зацькований чужими псами
Стоїть затурканий, німий
Зате сини його не кволі
Вже встали вдосвіта вони
І потягнулися до волі !
Радійте, іроди – царі,
Ще вам не вирито могилу
Та є вже люде на землі
І вже несуть гострить сокиру !
1995 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160556
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.12.2009
автор: kriwoy