На голову як грім звалилось лихо!
То як? Померти й стане тихо?
На шию камінь й з мосту в воду,
Як матимеш таку нагоду?
Щоб всім втопитися із горя,
Не вистачить цілого моря!
А ти живи, хай світ валиться...
А щастя?.. То не забариться.
Люби життя!
І поки ця любов не згасне –
Життя жорстоке..
та прекрасне.
2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160278
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.12.2009
автор: Мирослав Хорват