Ми не навчились пробачати,
Такі ж жорстокі, як були.
Не вміємо добро вбачати.
Нічого у душі... крім пустоти...
І не цінуючи що маємо,
Вже розучилися радіти.
Грошей у Бога все благаємо...
Розгублені, неначе діти.
Невпевнені в собі, забуті,
Не віримо уже в дива.
Проводим час у тузі, в скруті
Забувши головні слова.
Ми стомлені і одинокі. Ми самотні!
Почути хочемо лише одне "люблю".
Та вітер розходився щось сьогодні,
І мрії всі відніс десь у пітьму...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160194
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2009
автор: S.Natali