Приємна літня втома

У  полі  дозрівають  колоски.
Гарячий  липень  згадує  про  літо.
І  вечір  дотиком  ласкавої  руки
Розсипле  роси  –  намистинки  в  квіти,
І  все  у  світі  мов  би  затріпоче,
Душа  спокою,  затишку  захоче.

У  полі  спека  дихає  в  лице,
Час  стомлено  спинився,  мов  нероба,
Але  налите,  мабуть,  по  вінце
Теплом  й  любов’ю  серце  хлібороба.
А  взавтра  вранці  вітер  світ  розбудить,
І  серед  трав  так  затишно  нам  буде...

Все  забувається,  бо  час  таки  мина,
Уже  стерня  на  полі,  вітер  й  спокій,
І  ночі  безпросвітна  глибина,
Але  ще  чути  літа  тихі  кроки...
І  ні  сльозинки  з  неба,  ні  негодам!
А  зорі  літні  з  розуму  як  зводять!

У  полі  доривають  колоски,
Ген  пролетів  у  небі  чистім  жайвір,
Торкнеться  вечір  стомлено  руки.
Здається,  рік  цей  видався  врожайним.
Приємна  втома...  запах  хліба  й  вишень.
Сплять  громовиці,  світ  єднає  тиша!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159617
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2009
автор: Farjen