ПОВОДИР

Нас  довго-довго  вів  Поводир  
Ми  ж,  безпорадні  та  сліпі  
Слухняно  вслід  ішли  за  ним,  -  
А  він  нас  вів  куди  хотів  
І  все,  що  хтось  колись  кидав  
В  подертий  часом  капелюх  
Наш  брат  ласкаво  відбирав  
(бо  бачив  все  і  все  він  знав),  -  
Нам  помагав  святий  лиш  дух...  
Прозрієш  з  часом,  не  забудь,  -  
Тяжкий  тягар  з  плечей  зіпхнеш,  -  
Для  пасинків  відкрити  суть  
Що  вільно  ти  тепер  живеш  
Через  прокльони,  що  минуть...  
24.08.1994  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2009
автор: kriwoy