Осінь долає останні негоди,
Іній сріблястий до ранку лишень.
Примхи звичайної, ніби, погоди
Душу спокутують дрібним дощем.
Наче примара, розтанула хмара,
Сонечко знов прогріває асфальт,-
Це передзим"я. Зима незабаром
Пообіцяє засніжену даль.
Вітри, морози, сніги, завірюхи
Скличуть у коло коханих людей,
Кіт намиватиме лапкою вуха,
Ласий до ласки привітних гостей.
Пісня до ранку... Збентежена кава
Знов прокладатиме зоряний шлях.
А на світанку вже спогадом стане
Осінь заплакана - вся у віршах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158916
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина