Говорити, мабуть, і не варто…
Я до тебе маю забаганок:
Заспівай-но “Кедь ми прийшла карта”
Під задзвін сердець, коліс і склянок.
Розворуш-но затолоч вагонну
Вітром гір, а може, й Орієнту, —
Щоби цю гравюру монохромну
Спопелить миттєво і дощенту.
Щоб на шибках танув перший іній
І змивав ці начерки печерні…
Твій вогонь — не серед зимних ліній:
Він такий, як другий день у червні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158903
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Олег Кочевих