Хвиля часу біжить і змиває малюнки вчорашні,
Ти сьогодні малюєш, а завтра їх змиє прилив.
Картини життя в долонях тремтять сьогочасні.
Ти ними страждав, молився і ними ти жив...
Сам пісню писав ти стривожено й тайно.
Сам життя ти любив, як ніколи й ніхто...
Мрії рвались з грудей завжди житєдайно,
Але час, як пісок,.. що упав в решето...
О, Боже мій милий, що роблять з нами події.
Події та час, що живе ніби сам по собі...
Які райдужні були всі наші надії,..
А сьогодні хвилина лишилась тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158459
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2009
автор: Володимир Кухарчук