Нарис,
Пильно виведений
На вівтарі
Оливою,
Ковзає поверхнею
Твоєї уяви.
Ти, забутий,
Ніби самітник,
Черпаєш
Вигнання світу
Зі свого образу.
... Відчиняє віконниці.
А давай, пробачимо
Один одного!
2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158096
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: Шабо