Хохол без сала мре, як муха!
Рідніш за маму те сальце…
(І не відтягнуть і за вуха!)
Шкварчить у шкварках ще й яйце!
Коли до столу ми сідаєм,
То до борщу його кладем
І перцем гарно натираєм!
(І чарку повную наллєм!)
А хтось, мов, скаже, - я не вмію
Те сало їсти з часником!
Того відправимо в … Росію!
Хай похльобає щі… лаптьом!
…Хай Путін здуру не лякає,
Що газ відключить: те та се…
Сальце без газу зігріває!!!
Хай він запомнить слово це!
…Його цілую, як дівчину –
І відправляю прямо в рот!
Я славлю рідну Україну:
Бо сало – вічний мій оплот!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157359
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.11.2009
автор: снайпер