-/-/-

листопадовий  шлях  захолоне,  мов  чай
метрополітен-осінь  -  ти  сни  й  помічай
коли  точки  розп"яття  гілок  
попід  небом  стають  стигмами

і  ці  дні  -  наче  танець  зів"ялих  пір"їн
і  її,  ти  помчишся  шукати  її...
до  зими  б  встигнути

і  ти  підеш  дорогою  несподівань
де  до  неї  -  музично-малий  інтервал
-  не  ховайся  за  осінь,  без  тебе
в  сльоті  цій  так  темно,  так...

й  надламається  світ,  наче  грецький  горіх
та  ж  розпустить  всі  коси  між  днів  і  доріг
що  на  рівні  небесних  світил
викликає  затемнення  

ти  шукатимеш  всюди,  де  сни  й  міражі
вічний  біг  від  межі  до  своєї  межі
а  вона  лиш  помаше  рукою-дощем  
над  нічними  сторожами

ну  а  ти  у  одвічній  осінній  гульбі  
цілувамиш  тих,  що  здалися  тобі
з  нею  так  схожими

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155220
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2009
автор: b7