То не в повітрі щось було…
Не чари, що навіяло життя.
І навіть листя чуло те тепло,
Пожовкнувши й упавши в забуття…
То не пташки співали коло тебе…
Які пташки? Була глибока осінь!
Над нами тільки сіре, темне небо,
Та ще краплинки дощові у косах.
Як сон… чарівний сон… уже забутий.
Насмішки злих богів над нами…
Ніколи нас не бачитимуть люди.
Нас не побачать вони більше разом.
Слова, надія, сподівання марні.
Усі вони нічого вже не варті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154719
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 10.11.2009
автор: Nikol