Дим листвяних, осінніх згарищ
Уже затягнув затуманену даль.
Сум іде від задимлених звалищ
І роздітих кущів та дерев нині жаль.
А хочеться ясного,.. синього неба
Та його заховав прочадливий дим...
Цього суму нікому нині не треба
І ніхто не бажає холоду зим...
А хочеться літа!.. Як хочеться сонця,
Легеньких хмаринок в квітучих полях,
Коли дихає небом відкрите віконце
І кличе у даль затуманений шлях...
Та літо пропало, як юне кохання
І марево мрій затягнули дими...
І даремне, сьогодні, наше бажання,
Бо іде невмолимий наступ зими.
2002 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154688
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.11.2009
автор: Д З В О Н А Р