Ллє дощ, гримить і блискає у небі,
У простір гонить вітер чорну хмару -
То наш Отець горює там далебі,
Із слізьми на очах Господь готує кару...
А блудний син по просторі гуляє,
Краде, вбиває, зраджує і бреше,
Лице гидке від Бога затуляє,
Та на свавілля це уже прийшла депеша.
Всевишній Бог усіх, як рідних знає.
Усі для нього - донечки і сини
Він радше всіх власноруч повбиває,
Ніж діток власних він допустить до вини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154242
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: Андрій Конопко