ЖОРЖИНИ

Як  тільки  побачу  я  квітку  жоржину,
Чомусь,  мимоволі  у  спогади  лину...
Багряні  голівки  під  самим  вікном
Вітають  нас  зранку  яскравим  чолом.

                                   Приспів:      Від  ганку  до  тину  –  чудові  жоржини,
                                                                       Від  ганку  до  тину,  обабіч  стежини.
                                                                       Пробачте,  троянди,  гвоздики,  мені,
                                                                       Не  зможу  забути  жоржинові  дні...

В  ній  бачу  натруджені  мамини  руки
І  перші  невинні,  юнацькі  цілунки...
Царівною  двору  та  квітка  була,
А  може,  царицею,  навіть,  села.
                                   
                                           Приспів.

І  зараз  уже  на  моєму  подвір’ї
Ця  квітка,  як  спогад  дитячої  мрії.
Дружина  і  діти  шанують    її,
Як  наше  кохання  й  добробут    сім’ї.

                                           Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук