Дощ... чу́тно - стигне імла
В скронях приблудного ранку.
Сонця вже тьмяну бляшанку
Осінь на щит піднесла́...
Дощ... порожнечі віко́н,
пластик сліпий, безголосий.
Ро́зклад - обов'язків стоси,
марних надій терикон...
Дощ... промовляння епох
в митей пожовклі громади,
гасне свіча - як на зраду,
плаче незримий Ено́х...
Дощ... обриваю зв'язок,
щирості просять долоні,
небо слізьми в них холоне,
втративши хист до казок...
31.10.09 (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153174
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.11.2009
автор: Рені