Крик.........
Цей безглуздий слів порив,
Не вартує всіх останніх злив.
Вітер зносить всюди пил,
Ти стоїш серед могил...
Ридаєш.........
Дивні мрії в голові,
Написали ці картини злі.
Дивних людозвірів спів,
Омертвляє цей безмежний світ...
Ти стоїш.....
КРОВ!!! Світло від твоїх повік,
Оживляє рух по колу.. Знову сміх.
Знову істеричні крихітні думки,
Смерть за смертю - це тунель від них.
ЖИВИ!!! ЛЕГКО ДИХАЙ ТА ЖИВИ...
Не дивись на ті порізи і сліди,
Не дивись на опіки від мертвої води,
Підніми червоні спечені вже очі,
Повні груди боротьби: "НЕ ХОЧУ!!!"
Цей протест віків заблукав у вирі снів..
Вихід з болем і приміщення в суді,
За решіткою у чорнім, без емоцій ти стоїш.
Лиш бажання і останнє слово за тобтою,
"Дайте ще пожити... Мрію дайте мою!!!"
ВСЕ...
Пульс стихає, більше слів вже не буде....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152895
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2009
автор: Ярослав