Ти там. Я так хотіла…
Поглянути на тебе...
Вперше і востаннє...
Далекий друг дитинства...
Як швидко пролетіло все.
Я пам’ятаю кожен рух,
Твій сміх і ясні очі.
І в пам’яті зринає
Поляна з квітами і промені над нами
Як ти світився в них...
Великий мій оратор
Тоді сказав мені
„Немає неможливого!” Для тебе.
А дня наступного в далекий край поїхав
І вже не повертався.
Цікаво...Чи ти згадував мене?
Бо я тебе ні дня не забувала
Поки не видали мене
За кого не кохала.
Багато років промайнуло
І я приїхала побачити твій шлях.
Я думала, що хлопчик у тобі
Помер в прощальний вечір.
Та впізнаю його й тепер в твоїх думках.
І як раніше він для мене недосяжний.
Думки його аж до небес летять.
Своїм життям він створював прекрасне...
Але не знав, що можна так страждать.
27.10.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152748
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2009
автор: Evelina Elsane