Кохання вічним не буває,
й колись воно усеж минає
коли пориви вітру дмуть
й кудись усю любов несуть.
Кохаєш рік ну може два,
Воно ж спливає як вода
Із серця швидко витікає
Ніхто його й не доганяє
Кохання звичку залишає
Бо вже ніхто з двох не кохає
І всі живуть із нею довго
І терплять всі одне одного
Коли ж розлука наступає
Комусь погано хтось ридає
Бо звикли так до тих людей
що розлучатись сил немає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2009
автор: Stepanko)