Це-Генрі,бородатий-ніжний,
Тепло-вельможний.
Він похитується в кріслі-гойдалці
Під картатим пухнастим пледом.
Від нього м"яко відгонить віскі.
Він заснув коли перечитував Пруста
І слухав Ліста,
І його філігранні окуляри сповзли
І коливаються на гачкуватім носі...
Генрі спить і знає,що на столі кава
Й цигарки.
Він не хвилюється.
Він має щоденника і ,
Навідміну від мене
Він слідкує за своїми записами.
На відміну від мене:
Генрі ніжно-вельможний,.
Генрі колись пристасно кохали жінки.
Генрі вмре сьогодні о 17:00,
Коли подадуть чай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151266
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2009
автор: Світлана Пражко