Небеса спалахнули від зорі до зорі,
Жнець стоїть на порозі у святих при дворі,
Кров’ю лик окропила ненаситна війна,
Боже! Де Твоя сила! Чом не діє вона?
Божевілля повстало за вінець у Раю,
Гострий меч дарувало свят-зорі королю,
́Бій за владу Господню час собі дарував,
Страх розлив чашу з кров’ю, ангел вічність прокляв.
Суть буття заридала на гнідому коні,
Мудрість сяйво сховала у глибокій пітьмі,
Доля книгу відкрила й зміст вогню віддала,
Боже! Де Твоя сила! Чом не діє вона?
Не питай більш нічого, проживи без жалю,
Покажи свою владу гріх-зорі королю,
Зрозумій грішну справу, що в ідею поклав,
Відірви звичний погляд, щоб ти богом вже став.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149609
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.10.2009
автор: Астарот