Я буду слухати як шумить вітер
Я бажаю померти з вами, листя
Інколи так хочеться,щоб мене просто витерли
Інколи мені буває так тісно
Я хочу стати листочком жовтого
А потім в останньому зриві зректися в повітрі
Саме заради цього я згодна назавжди замовкнути
Саме це є сенсом мого слова жити
Але я стала людиною. Ще може не повністю.
Мені не судилося від чийогось подиху впасти
Мене не згребуть, і не спалять, і не розвіють повітру попелом
Але я стала людиною осінню.́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148926
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.10.2009
автор: Nadin 111