У відчинене вікно
Входить чиясь тінь.
Поцілує моє чоло,
Оберігаючи від марень.
Так близько, нізвідки...
Все інше не важливо...
Мов пелюстки квітки,
Чарує звабливо.
Прокидаючись вночі,
Так близько, нізвідки...
Моє тіло тобі...
Назустріч до втіхи.
Торкання вбивають
Змушують палати.
Змушують благати...
Так близько, нізвідки...
З криком зійде сонце.
Залишить поцілунок на чолі.
А нічне марення зникне,
Залишивши квітку на вікні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147767
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2009
автор: zireael