Любов у серці, як більмо на оці...
Стоїш засліплений від блиску сподівань.
Стоїш в людському, брехливому потоці
І з жадністью чекаєш сповнення бажань.
А вони течуть все мимо тебе...
Заносять в серце бурхливу каламуть.
Надіятись на кого?.. Лиш на себе,..
Бо перлин душі тепер їм не збагнуть...
І в чім причина, де оті слова,
Які змогли б ви нині зрозуміти...
Свідомість звузилась... Майже нора.
О, Боже! Не дай в цю пастку залетіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2009
автор: Володимир Кухарчук