То ви вже відкрили скриню Пандори,
Нині райського вам захотілось життя?..
Що, любо дивитись на мутагені потвори?
Для вас так же настане страшне каяття.
Вам ще захочеться все це загнати назад.
Але не вернеш те, що розповзлося по світу.
І разом з потворами ви встанете в ряд...
... Нового чекаючи вже заповіту...
Згадайте притчу про біблійного журавля,
Який випустив всю нечисть з мішка...
Цікавість з'їла в нього розум, як тля, -
Був людиною, тепер жабяча стала кишка.
Ким завтра станете ви, жадні людці?
Ви із-за прибутків готові знищити світ.
Ах, ви уцілієте!.. Вас фортуна веде...
Може й протягнете ще декілька літ,
Та природа... завжди своє доведе!
Гірка стане відплата... за жадність вашу,
Бо вимруть нащадки, як колись динозаври.
Природа зітре "горду величність" нашу...
Були люди,.. а тут раптом стали кентаври.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146897
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2009
автор: Д З В О Н А Р