До травматолога прийшлося завітати,
Давно не був, на щастя, там,
З ногою проблеми краще не мати,
Скажу відверто і чесно я вам.
Скакав до лікаря, мов кенгуру,
Ступити на обидві сил не було,
Оглянув він мене, й сказав -
Шановний лікувати вас не буду!!!
-Ви не живете тут і крапка,
А ну скачіть до себе враз!!!
Я витягнув купюру гарну,
Він подивився і сказав – Гаразд.
-Але потрібно Вам на поверх другий,
Скачіть зробіть собі рентген.
Болить і плигати більше не можу,
Я знов поліз за гаманцем.
-А так згадав і тут рентген знайдеться,
Ходіть я допоможу Вам пройтись,
Зробили знімок, перелом, халепа,
Він дуже гірко так на мене подививсь.
Дійшли назад до кабінету,
Рентген віддав він медсестрі,
І різко так наче ракета,
З розумним виглядом він вийшов взагалі.
Та жіночка в халаті на мене подивилась,
Скривила міну, подумала й сказала -
Шановний Вам в аптеку треба,
Вона на вулиці за два квартали.
І добре в кишені двадцятка ще була,
Побігла сестричка за гіпсом сама,
Прийшла вся довольна та файна,
В руках мої ліки та бінти трима.
Загіпсували...Подумав, що все вже,
Але доля та примха сказали, що ні,
Я ж ще додому доплигати мушу,
Мав на меті викликати таксі.
Попросився до телефону,
І лікар з‘явився тут, мов примара,
Гланув на мене, зняв окуляри,
Бачу чорніє в очах його хмара.
-Ви вже йдіть, ми все зробили,
А подзвонити Вам я не дам,
За телефон ви ж не платили,
Скачіть на дорогу й таксі ловіть там.
І ось зимою доскакав я із гіпсом,
Мов жаба, зелений та синій.
Сів у таксі я і нерви ледь трісли,
Доїхав додому я на машині.
Якщо чесно, по правді сказати,
Вся ця історія навчила мене,
Що переломів краще не мати,
Бо гаманець Ваш засохне й помре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2009
автор: Ярослав Клочник