Сміялося сум’яття самоти...

Сміялося  сум’яття  самоти.
“Пробач-прости”.
Слова  твої  нещадні,  мов  кати.
„Не  ти...”
Химера-нявка  в  мареві  півсну.
„І  не  благай”.
Заплів  у  мріяння  тебе  одну.
„Прощай”.
Я  раболіпству  кинуся  до  ніг.
„Їй-бо,  дивак”.
Лелітки  сонця  оберну  на  сніг.
„Овва”.
Я  розчинюсь  в  етері,  як  сльоза.
„Ти  насмішив”.
Я  був,  я  жив,  я  все  тобі  сказав.
„Ти  жив?”

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145344
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2009
автор: ЯЩУК Володимир