1.
На білому гравію
пальчиків ступні
торкається
м´якість морської бірюзи,
залишаючи по собі
пригорщі мушель, мідій
і всякого морського дріб´язку,
а ще - білопінистий спогад,
що лоскоче і гладить ступні
волосинками водоростей
і перлистими сльозинками
зраджених сирен
з Модрої Шпільйі*...
І так чомусь хочеться вірити,
що саме на цьому місці -
саме з цих лазурових хвиль
саме на цім узбережжі,
виходила за світання
юна Венера,
і, може, саме тут
закоханому
i сумному Ботічеллі,
вона з´являлася
наче етеричний спогад
про зіснулу Симонетту**,
наче чарівний сон
з глибин
блакитної Адріатики...
2.
З розпечених, шумних південних базарів,
де можна придбати все:
від оливкового масла по самий сувенірний непотріб,
ще досі відчутно дух орієнтальної Османії
і флюїди протилежної їй,
окцидентальної недалекої Венеції -
спадкоємиці шматка
пізньої латинської антики..
Так само ще цісарський
Діоклетіанський палац*** -
колиска колишнього Аспалату
й теперішнього Спліту -
ще досі випромінює
зі своїх розпечених каменів
під медитеранським**** небом
крихти сонця
і давньої слави..
Ще, мабуть, досі в склепіннях
під романськими арками
на мармурових сходах
блукає полохлива тінь
збожеволілого дідугана -
Діоклетіана,
що так жахався інших тіней:
замордованих ним
перших християн...
3.
Гойдається, хвилюється сонцем просяяне море,
щось шурхотять i шепочуть гарячими вустами
старезні пальми...
Заколихує човен на хвилях -
якась жінка по пояс у воді
збирає мідії на вечерю:
сьогодні зі Загребу
і звідусіль зі Славонії і Далматії
з´їдеться вся її численна родина..
І тоді після вечірніх дзвонів
з недалекого костела
під лозами дикого винограду,
що в´ється зміїсто по стінах саду,
під темними крилами вечора,
і ясними зорями,
що відсвічують у морській воді,
лунатимe дзенькіт склянок з вином,
келішків з ракією,
гомін, сміх і спів під гітару...
І ніхто з цих людей вже не згадуватиме,
як ще у дев´яносто п´ятому******
горіли оселі,
чиї розбомблені, обвуглені торси
без стріх
ще й досі лякають
на вже необжитих, випалених
білих вапнистих пагорбах...
.........
Боже, благослови Хорватію!
-----------------------------------------------------------
*Модра Шпілья - Блакитна Печера на острові Бішево, яка приступна лише човном за безвітряної погоди. Свою назву отримала завдяки фокусу сонячних променів, які проникають по морській гладіні через отвір скелі і які блакитно відображаються на її стінах.
**Симонетта Веспуччі - кохана Сандро Ботічеллі, була моделлю багатьох його картин, і саме після її смерті зродився шедевр "Народження Венери".
***Палац Діоклетіана - цісарський палац, зведений у 4 ст. н. е. Саме з цього палацу починається історія колишньої фортеці Аспалат та сучасного міста Спліт.
****медитеранський - з лат. середземноморський
*****Діоклетіан - римський цісар, поклонник язичеського віросповідання, великий шанувальник близькосхідної культури і жорстокий переслідувач перших християн.
******Війна у Хорватії у 1991-1995 рр. була складовою війни у всій Югославії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142348
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2009
автор: Vikta