Моя наука.

Коли  зранку  ти  відчиняєш  очі,
Весь  світ  вливається  до  голови,
Він  заколисаний  під    гуркіт  ночі,
Збудити  його  можемо  лиш  ми.

І  знову  день  новий  проноситься  повз  тебе,
Науку,  долю  і  майбутнє  він  несе.
Від  нього  вчитися  літати  треба,
Інакше  впадеш  втративши  усе.

Ні  не  журися,  це  лиш  подих  часу,
Добро  закладене  в  людині  назавжди,
Воно  розчинить  однорідну  масу,
І  я  надіюсь,  добрим  будеш  й  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142346
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2009
автор: Ярослав Клочник