Запалюй свічі…

Коли  в  осінніх  небесах
Над  полем  і  над  лісом
Звучить  орган,  де  гає  Бах
Свою  врочисту  месу,
Коли  читає  вирок  свій
Всевишній  палачу,  -
Над  прахом  сестер  і  братів
Ти  запали  свічу.
П  –в:

Ти,  не  тривожачи  їх  прах,
Не  раз…  не  двічі,
Щоб  морок  в  світі  розігнать,
Запалюй  свічі.
Хай  стихне  ворожнечі  гул
І  злоязиччя!
Біди  чужої  не  бува
Запалюй  свічі.
Нічого  вічного  нема…
Ніхто  не  вічний…
В  шаленій  тиші  запали
Яскраві  свічі.
Хай  буде  людяність  в  житті  –
Не  раз…  не  двічі…
В  своїй  душі,  -  як  в  вівтарі
Запалюй  свічі!


Коли  в  меморіальні  дні
Густий  туман  клубиться,
Покійника  блукає  тінь,
Де  жертва  –  йде  до  вбивці,
Коли  звучить  незримий  хор,
Як  янголи  в  раю,  -
Над  прахом  сестер  і  братів
Спали  свічу  свою.
П  –в.

Переклав  з  російської  А.Бабич.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142022
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.08.2009
автор: Андрій Бабич