Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг.
Молила , щоб недоля не приспала,
Просила Бога, щоб тебе зберіг.
Мій любий сину, зоряний світанку,
В канві життя непройдених доріг
Вплітала у барвисту вишиванку
Свій материнський світлий оберіг.
Я вишивала хрестиком стежини
Під шепіт трав та пісню солов’я .
Рости, рости! Зростай , моя дитино,
Надія, щастя, радосте моя!
Як весни будуть плинуть без упину
Й зозуля накує багато літ,
То не забудь і посади калину
Та на землі залиш достойний слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2009
автор: Тамара Шкіндер