* * *
Так розкошує плоть,
що де уже до тиші…
Суцільний танець рук,
і ти – мов давній сон.
Тендітні і палкі,
дощем спадають вірші
на манускрипти долі
з твоїх твердих долонь.
Так розкошує плоть…
Не йди – хай буде свято –
на мить, на день, на рік –
на десять чи на два.
Не йди: я вже давно
не можу розібрати
у цій толоці днів,
що проклято, що свято.
Не йди – хай буде ніч,
немов ковток вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139852
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.08.2009
автор: Strannic